Субота, 21.10.2017, 17:42

Авторський сайт психолога, психотерапевта Анни Нижник

Меню сайту
!
Пошук по сайту
Наше опитування
Скільки Ви готові заплатити за консультацію у Психолога
Всього відповідей: 201
Міні-чат
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2012 » Грудень » 8 » про ЛІНОЩІ. солодкі і не дуже
14:28
про ЛІНОЩІ. солодкі і не дуже

ЛІНОЩІ! - яке солодке (для когось) слово, і яке пекельне для інших, тих з нас, хто ЩЕ намагається з ними (лінощами) боротися:)

це стаття міститиме корисні компоненти для кожного з 2-х вище згаданих "носіїв лінощів"!

        1) по-перше, лінощі - як процес зниження енергії та тонусу на виконання певного виду активності чи всіх доступних в певний момент активностей людини -  досить ПРИРОДНИЙ, тобто такий, що мусить бути! маю на увазі лінощі - вберігають нас від перерозходу енергії, тобто виконують енергозберігаючу функцію для організму. 
такий вид лінощів - зберігаючий - виникає внаслідок пережитого вже нами певного досвіду, в якому наша затрата сил не була купована (т-то компенсована енергетично або фінансово!) 

- це стосується в першу чергу емоційного вигорання на робочих місцях, де рівень затрати енергії на виконання роботи перевищує компенсацію цієї енергії в зарплаті або/і визнанні досягнень. Організм починає розуміти що його дурять і відмовляється виконувати роботу (використовувати власну енергію) безвоздмездно - т-то даром - т-то за СВІЙ рахунок! 

- ще 1 вид попереднього досвіду в таких випадках - це переживання невдач або неочікувано важких труднощів у виконанні завдання - наприклад при написанні студентом першої курсової роботи в тілесній та емоціній пам*яті фіксуються всі труднощі та напреження, які довелося здолати, опановуючи новий вид діяльності. при написанні наступної роботи - організм "одразу розуміє чим тут пахне" і завчасно відмовляється виконувати завдання - тобто активізуватися по максимуму! 

(теж саме стсоується будь яких фізичних "сомотортур" скажімо у тренажерному залі, надмірному чи сидінні на дієтах - після пережитого шоку ваше тіло більше не дозволить так з собою вчинити!!!) + якщо панові чи панянці властива надмірна самокритика з самообрАзами в процесі навчання (тобто спроб і помилок, останні з яких ми чомусь виключаємо)) - чекайте тих же результатів - ви неохоче сідатимете за подібні завдання ...

У ВАС ВИНИКАЄ ПИТАННЯ ЩО РОБИТИ? 
- відповідь: будьте більш поблажливі до себе і хоча б ставте перед собою цілі, доступні нормальній здоровій людині, а не існуючим лише у вашій уяві! надлюдині чи супергероям!))

2) ПРОТЕ лінощі ТАКОЖ виникають при перенесенні досвіду з 1 важко виконуваного заняття  - на інші, зазвичай незнайомі, нові у досвіді людини
і ми вже "наперед" вирішуємо що зробити це буде дуже складно - наперед засмучуємося через це - і наперед відмовляємося повноцінно включитися в роботу - бо наперед знаємо, що нас чекають труднощі - яких ми наперед намагаємося уникнути! 

цікаво, що по завершенню таких важких справ ми часто робимо висновок, що це було не так вже й важко, як нам здавалося спочатку, ... проте наступного разу все починається знову! 

хитрістю, до якої вдаються в такому випадку - або просто РОЗУМНЕ рішення: "ЇСТИ СЛОНА МАЛИМИ ЧАСТИНАМИ" - чули про таке?
- це означає розділити всю ту гіганську роботу, яка нас очікує - на пункти які є ПОСИЛЬНИМИ, і зовсім нас не лякають - і виконувати лише пункт за пунктом. крок за кроком. 

доречі рішення дуже продуктивне і просте! - спробуйте якщо буде потреба!

__________________________________________

    але все ж коли йдеться про лінощі - я, як захисниця здоров*я вашого організму і психіки від ненажеривого префекціонізського розуму)) - мушу сказати такі 3 важливі, на мою думку, речі:

1. НЕ ВСІ ЗАПЛАНОВАНІ СПРАВИ МАЮТЬ БУТИ ВИКОНАНІ!  - сили організму не безмежні і життя не безкінечне і головне - створене не лише для роботи!!!! - тож якщо не хочемо лінитися - мусимо викинути геть! всі ті пункти роботи, які можна викинути! 
все що не є обов*язковим = є НЕ ОБОВ*ЯЗКОВИМ! 


2. ЯКЩО Ж ВИ ОБИРАЄТЕ ВИКОНАТИ ЗАПЛАНОВАНУ СПРАВУ - візьмість на себе відповідальність за неї! маю на увазі що будь-яку справу можна не робити! так-так - будь-яку! звісно з різними наслідками - проте МИ і лише МИ вирішуємо робити щось чи ні! не бос, не установа - лише МИ в кінцевому результаті! тож давайте не хитрувати по-дитячому, бажаючи і робоче місце зберегти, і план не писати)) - а вчиняти як ДОРОСЛІ і ВІДПОВІДАЛЬНІ люди! - 

вирішили - робіть. не робите - візьміть на себе відповідальність! 

(ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: готовність зустрітися з наслідками СВОГО рішення і визнати, що вони настали в результаті прийнятого нами рішення. не передбачає постійного напосідання на себе і гноблення себе. взяти відповідальність - означає прийняти рішення і заспокоїтися. адже жодне інше рішення не може існувати паралельно з тим, яке вже прийняте. не влаштовує - змініть його на інше. і заспокойтеся. ))


3. пам*ятайте, що справді натхненна справа ніколи не викличе у нас лінощів чи пердчасної втоми. - то чи займаємося ми НАСПРАВДІ ТИМ,  чим варто було б займатися в житті?

з цього приводу є чудова ЦИТАТА: 
 "постійно запитуй себе: а чи не фігньою я займаюся?" ))

гарних нам настроїв та натхненного життя! 
Анна Нижник
Переглядів: 730 | Додав: psann | Теги: лень, психолог Рівне, психотерапевт Рівне, лінощі, лінь | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: