Я (не) люблю гештальт:
- За ясність і розуміння стосунків;
- За беззмістовність просто слів і важливість почуттів;
- За очевидність простих речей;
- За те, що вмію цінувати важливе, адже все проходить;
- За те, що тепер приймаю себе всього;
- За те, що я зовсім не думаю про те, що думають
про мене інші і не катастрофа якщо вони зовсім про мене не думають;
- За те, що бачу
і чую тепер більше, ніж треба для звичайного спілкування;
- За те, що навколо виявляється є аж надто
багато хороших людей;
- За те, що любов і тепло інших людей мені як і
раніше потрібні і вже в цьому себе не обдуриш;
- За те, що світ став не такий красивий, як в моїй
уяві, але парадоксально прекрасний;
- За розуміння того, що мало того, що цей світ не
такий, як мені б хотілося, так він ще й не зміниться, а отже, за все, що я в
цьому житті недоотримав - відповідати буду я, а часом так не хочеться нести
відповідальність за власне життя. Гештальт-терапія є визнаним напрямком
психотерапевтичної практики у світі і в нашій країні. Секрет її
успіху - в ясній і здоровій теорії, великій свободі і гнучкості в методах
роботи. Гештальт заохочує людину плисти вперед, тримаючись
свого власного потоку, а не виснажуватися, прагнучи побороти його: виявляти
глибинні течії всередині самого себе, використовувати змінні вітри свого оточення,
усвідомлювати, хто вона є насправді, щоб пройти саме по тій дорозі, яку людина вибрала
собі сама. Гештальт-терапія виникла в кінці 1920-х років у Німеччині. Її творець - Фріц Перлз
- починав свою практику як психоаналітик, і поява гештальт-терапії була
пов'язане з його незадоволеністю жорсткими психоаналітичними рамками, що
обмежують терапевта.
Практика гештальт-терапії вдало інтегрує в собі
ідеї екзистенціалізму, тілесної терапії В. Райха, східної філософії та
психоаналізу. Тому основною
перевагою гештальт-підходу є цілісне бачення людини в єдності її тілесних,
емоційних, соціальних і духовних проявів.
Гештальт-підхід сприяє встановленню справжнього
контакту між людьми, розвитку творчого пристосування кожної унікальної людини
до навколишнього середовища і, простіше кажучи, до свого власного життя, а також усвідомленням тих
внутрішніх механізмів, які дуже часто штовхають нас на повторення застарілих
стереотипів у поведінці. Він виявляє наші процеси блокування або зриви
в циклі задоволення наших власних потреб, і, працюючи зі страхами, власними заборонами та ілюзіями, ми таки досягаємо БАЖАНОГО!
Гештальт-підхід прагне не просто до пояснення
причин наших труднощів, а до дослідження нових шляхів їх вирішення. І не
просто відповідає на запитання «Чому це у мене так відбувається?», А надає
перевагу мобілізуючому нас до змін питанню: «Як я можу це змінити?»
Відомий гештальт-терапевт Серж Джинджер у своїй
книзі "Гештальт - терапія контакту" описує гештальт-підхід у такий
спосіб: «Важливо не те, що зі мною зробили, а то, що я сам вирішую робити з
тим, що зі мною зробили».
Звичайно ж, гештальт не заперечує а ні ваги
спадковості, а ні досвіду отриманого в ранньому дитинстві, як втім, і не
применшує значення культурного тиску соціального оточення. Однак, Гештальт-підхід націлює, швидше, на
пошуки внутрішньої гармонії свого глобального буття у світі з метою виявлення і
зміцнення свого власного простору свободи, розвитку свого власного
оригінального стилю життя.
Гештальт спонукає людину, перш за все краще пізнати
і прийняти себе такою, якою вона є насправді, не примушуючи себе до зміни
відповідно до якоїсь ідеальної індивідуальної або соціальної, внутрішньої чи
зовнішньої, філософської, моральної, політичної або релігійної зразкової моделі.
(В даний час гештальт-підхід вийшов за рамки
психотерапії і зайняв своє місце в педагогіці, організаційному консультуванні
та інших галузях практики.Він виявився ефективним як в індивідуальній, так і
групової роботи, а також у роботі з сім'ями та організаціями як цілісними
структурами).
|