Наступного разу я б дозволила собі зробити більше помилок.

Я б дала собі більше волі, була б рухливішою.

Я поводилася б легковажніше.

Я б не сприймала багато чого - серйозно.

Я б частіше ризикувала.

Я б більше подорожувала по світу.

Я б частіше підіймалася на вершини гір і плавала по бурхливих річках.

Я б їла більше морозива і менше варених бобів.

Можливо, в мене було б більше справжніх труднощів, та зате значно менше уявних.

Бачте,  я з тих людей, які звикли жити спокійним, розміреним життям годину за годиною, день за днем.

Так, звичайно, в мене теж були свої незабутні миті, і якби мені довелося прожити життя заново, в мене б їх було набагато більше.

Мабуть мені нічого і не потрібно, окрім цих митей. Одна за одною замість того

щоб прораховувати все заздалегідь протягом довгих років.

Я належала до тих людей, які нікуди не виїжджають без термометра, пляшки з гарячою водою, плаща і парашута.

Якби мені довелося повторить все знову, наступного разу я б подорожувала без валіз.

Якби мне довелося прожити життя заново, я б ходила босоніж з ранньої весни і до пізньої осені.

Я б частіше відвідувала танці.

Я б частіше каталася на каруселях.

Я б зібрала в полях більше маргариток.

                                                                        Надін Стейр (85 років)