проте, здається, її щастя до неї не поспішало. оцінки і наполегливість геть не принесли грошей у майбутній роботі. тільки головну біль і посітйні нарікання на несправедливість світу і людей. на їх лінощі і нетямущість. 

перш ніж робити - завжди все зважувала і старанно готувалася. (щоправда все хороше в її житті чомусь сталося несподівано і геть незаплановано. шкода що таких моментів вона не дозволяла собі допускати). 

хвалила себе за працю, особливо важку - бо ж зрозуміло що хто важко працює - тільки той заслужив (!) щастя. 

з роками її вимогливість до себе лише зростала. вона ставала ядючою і до інших. все більше критичною. все старшою і все такою ж нещасливою по суті. 

звісно була і сім*я в неї. 

думка ж про те що нічого вже не зміниться - приходила все частіше. як по зачарованому колу - все більше праці - все менше задоволення. 

і десь вона чітко розуміла що щось пішло не так. що якийсь закон, головний і важливий - не працює. не спрацьовує. і тому вона ніяк не отримає заслуженої винагороди.

час проходив швидше і швидше. прямо вже біг поруч із нею. і вистрибнути з кього зачарованого кола їй здавалося все більш неможливим. на швидкості. 

в її житті не сталося дива. вона повірила в нього дарма. 

не сталося врешті ні принца, а ні королівства. бо принци не приходять до  Попелюшок. спочатку Попелюшка має дозволити собі -стати Принцесою . 

НАСПРАВДІ в кожній з нас є і мачуха, і Добра фея (хрещена) - помічали?

"та хто на тебе подивиться, замухришка?!" - зазвичай гундосить внутрішня Мачуха

"о, ти достойна Принца!" - стверджує час від часу Хрещена. 

та ці голоси - лише запозичені кимось фрази (зазвичай важливими для нас жінками :мамою, бабусею, тіткою, подругою сім*ї тощо..), проте аж ніяк не наші власні міркування. 

і ось останні - саме час випрацьовувати!

А ЩО ВЛАСНЕ Я САМА ДУМАЮ З ЦЬОГО ПРИВОДУ?

якщо результати не втішні - психотерапія успішно працює з подібного роду "посланнями". (розділ : "записатися на консультацію" :)

з повагою, 

(с) Анна Нижник